Сьогодні поговоримо про інтернет, про безпеку дітей в інтернет. У лютому цього року вже вкотре відзначають День безпечного Інтернету завдяки ініціативі компанії «Microsoft Україна». Ця організація є засновником вебресурсу «Онляндія – безпека дітей в Україні».
Оголошую мозковий штурм «Про користь інтернету» (назвіть позитивні можливості Інтернету, роблячи записи на дошці Падлет https://padlet.com/stasyaberezyuk/padlet-xytsml8y7abc2mv7).
А тепер поміркуйте, які загрози можуть існувати в інтернеті?
Загрози в інтернеті:
ü Виготовлення, розповсюдження та використання
матеріалів зі сценами насильства над дітьми
ü Наполегливе чіпляння в мережі, розмови на теми насильства, "зваблення”
üПоказ невідповідних віку, нелегальних та
шкідливих матеріалів, що впливають на психіку, приводять до фізичної шкоди
ü Переслідування і залякування
Існують
певні правила користування інтернетом:
1. НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ!
2. НЕ
ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ СВОЄ ФОТО!
3. НЕ ВІР УСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ
ЗНАЙОМІ!
В інтернеті легко знайти собі друзів, але…. Послухайте одну історію.
Дівчинка познайомилась в інтернеті зі своїм однолітком, хлопчиком, якого звати Войтек. Вони почали спілкуватися в мережі. Аня пише: «Привіт, я Аня, мені 12 років, я шукаю друзів». Хлопчик їй відповідає: «Привіт, Аня, я Войтек, мені також 12 років і я хочу зустрітися з тобою». А на справді, цей Войтек дорослий чоловік, який обманює дівчинку, і не тільки її.
Чим би могло закінчитися це спілкування? Запропонуйте свої варіанти завершення цієї історії!
А ще вам завжди потрібно пам'ятати, що
ü не можна надавати інформацію про своє ім'я, адресу,
та дані про своїх батьків;
ü не можна погано поводитись при спілкуванні, ображати співрозмовника;
ü потрібно користуватись комп'ютером та інтернетом з дозволу батьків;
ü тримати пароль комп'ютера, електронної пошти, соцмереж у таємниці;
ü повідомляти батькам про проблеми, які виникають під час роботу з комп'ютером або в інтернеті;
н не надавати відповіді на послання непристойного та грубого змісту;
повідомити старшим про отримання інформації, яка примусить почуватись незручно або налякано;
не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом; якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;
не відправляти нікому своє фото;
не здійснювати комерційні операції через мережу інтернет.
А що ж таке соціальні мережі? (дайте відповідь)
У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в
навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні
було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності
українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше
було проведено в Україні. Ключові результати: З 96% дітей-користувачів
Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі. 52%
дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де
залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті
фото (51%). 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують
особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на
зустріч з віртуальними знайомими).
Найпопулярніші
за відвідуваністю серед дітей ресурси в інтернеті – соціальні мережі – містять
найбільшу загрозу з точки зору доступності особистої інформації для сторонніх
осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону вже залишили 46% дітей
10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії –
51%.
Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя
людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та
саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але разом з
тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для
дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути. Прислухайтесь і зробіть висновки.
Віруси. Комп’ютерний вірус – це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації.
Кібер-хуліганство. Кіберхуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основним їх різновидом є кібербулінг - одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою Інтернету. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібербулінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, соціальні мережі, форуми та чати.
Грифери. Інтернет-шахраї, які заважають учасникам онлайн-ігор спокійно грати. Вони періодично пошкоджують ігрових персонажів, блокують певні функції гри та викрадають як персонажів, так і їхнє віртуальне життя.
Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу. Це відбувається завдяки використанню певних інтернет-технологій. Шпигунське програмне забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:
- список рекламних сайтів, на які переходить
користувач під час серфінгу в Інтернеті;
- особисту
інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;
- вебсторінки,
які відвідує користувач, та відомості форм, які він заповнює на цих сторінках
(треба пам’ятати про обережність при повідомленні паролів своєї електронної
пошти та акаунтів у соціальних мережах; не слід називати дівоче прізвище матері
– подібна інформація використовується при оформленні банківських документів у
якості ключових слів);
Фішинг – технологія інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті дані) та он-лайн-фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).
Спам. Це масова розсилка комерційної, політичної та іншої реклами (інформації) або іншого виду повідомлень (у тому числі й підроблених) особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Фішинг також іноді може вважатися спамом. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунку. Таке повідомлення, зазвичай, маскується під офіційний лист від адміністрації банку. У ньому говориться, що одержувач повинен підтвердити відомості про себе, інакше його рахунок буде заблоковано, і наводиться адреса сайту, що належить спамерам, з формою, яку треба заповнити. Серед даних, які просять повідомити, є ті, що потрібні шахраям. Для того, щоб жертва не здогадалася про обман, оформлення цього сайту також імітує оформлення офіційного сайту банку чи установи.
Тест на виявлення комп’ютерної (телефонної) залежності (проти кожного твердження поставте плюс або мінус)
1. Ти засмучуєшся та злишся, якщо потрібно виключати
комп’ютер (телефон).
2. Ти знаходишся у дуже гарному настрої тільки сидячи за
комп’ютером (телефоном).
3. Комп’ютер (телефон) для тебе – це засіб зняття стресу.
4. Після комп’ютерних (телефонних) ігор у тебе виникають головні болі.
5. У житті ти відчуваєш пустоту, роздратованість, які
зникають, коли ти сідаєш за комп’ютер (телефон).
6. Ти маєш проблеми у навчанні через те, що часто сидиш
за комп’ютером (телефоном).
7. Ти відчуваєш потребу проводити більше часу за
комп’ютером (телефоном).
8. Ти маєш проблеми з родичами, у стосунках з друзями або
іншими людьми через комп’ютер (телефон).
Результат:
підрахуйте кількість плюсів у відповідях. Якщо загальна сума перевищує 3 бали –
ви маєте ризик потрапити у залежність від комп’ютера (телефона).
Наше життя вирує все швидше та швидше. Інтернет уже зараз став невід’ємною його частиною. Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Всесвітня мережа повністю замінить усі інші засоби зв’язку. Та давайте зупинимось на мить і замислимось, чи дійсно ми хочемо провести усе життя у віртуальному світі? Бачити аватарки – замість живих облич, смайлики – замість живих посмішок. В решті решт, на що втрачати власний час - це вільний вибір кожного. Але пам’ятайте, що інтернет - це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання, підготувати реферати та доповіді, спілкуєтесь, якщо між вами величезні відстані. Вчіться користуватись інтернетом із розумом. Життя людини – це найдорожчий Божий дар на Землі. Будьте обережними з безпечним інтернетом!
За матеріалами Штокалюк О.В.