Піднесений настрій та ейфорія в учнів з приводу початку нового навчального року тривають недовго, і їм на зміну приходить швидка стомлюваність і шкільна депресія. Психологи називають вересень найбільш кризовим місяцем для школярів. Незважаючи на те, що все літо діти відпочивали й набиралися сил, нездужання, втома й пригнічений стан - часті супутники початку навчального року. При цьому батьки інколи навіть не здогадуються про таку особливість психіки дитини, і дивуються, що після 3-х місяців канікул діти нарікають на швидку стомлюваність, розцінюючи подібні скарги, як лінь і небажання вчитися.
Адаптація до навантажень після тривалого відпочинку - закономірний процес, і в кожної дитини він проходить по-своєму. Так першокласникам необхідно від 1,5 до 3-х місяців, щоб повноцінно включитися в шкільне життя, п'ятикласнику достатньо одного місяця, а старшокласники долають цей етап за 2-3 тижні. Цей період характеризується не тільки труднощами психологічного характеру, але й найчастіше порушеннями загального соматичного стану дитини. При цьому, дотримуючись певних рекомендацій, можна пройти стадію звикання легко й безболісно, як для самого учня, так і для педагогів та батьків.
7 ПОРАД БАТЬКАМ, ЯК АДАПТУВАТИ ДИТИНУ ДО НАВЧАННЯ ПІСЛЯ ЛІТНІХ КАНІКУЛ
- 1."Літо – це маленьке життя". Для дітей ця фраза особливо актуальна. Вони сприймають час по-іншому. Три місяці для другокласника за внутрішнім відчуттям, як рік для його батьків. Причому рік насичений подіями й враженнями. Тому наберіться терпіння й не дивуйтеся, що дитина забула, як звати вчительку або як збирати портфель. Знайдіть час і в спокійній атмосфері проговоріть усі нюанси: режим дня, шкільний розклад, послідовність дій вранці та ввечері. Головне завдання – знизити стрес і зробити перехід в новий графік максимально комфортним і передбачуваним.
- 2. Нарощуйте навантаження поступово. Якщо є можливість, варто почекати з додатковими навантаженнями. Ранні підйоми й уроки – вже навантаження для дитячого організму. Через 2-3 тижні (в ідеалі – 21 день) дитина втягнеться й адаптується до нових умов, тоді можна відновити додаткові заняття.
- 3. Будьте уважні до дитини. Забезпечте повноцінне харчування, прогулянки на свіжому повітрі і, що дуже важливо, фізичну активність, особливо в перші тижні. Всі ці фактори допоможуть організму протистояти негативному впливу емоційного потрясіння. Допоможіть дитині знайти спосіб для розрядки, навчіть знімати стрес. Комусь допомагає ранкова зарядка і пробіжка. Орієнтуйтеся на інтерес і комфорт дитини.
- 4. Розставте пріоритети. Не чекайте, що дитина одразу зможе встигати все у навчанні, за дві секунди впоратися з домашнім завданням і робити все ідеально. Будьте готові до накладок. Привчайте вчасно просити про допомогу, визначати першочергові завдання і жертвувати менш значущими. Будьте чуйні і не критикуйте дитину. Навпаки, оцініть будь-які її зусилля. Боріться з перфекціонізмом і прокрастинацією, тобто схильністю відкладати неприємні завдання (як в дитині, так і в собі). Краще добре, але зараз, ніж ідеально, але ніколи.
- 5. Зберігайте спокій. Тривалий стрес часто стає каталізатором психосоматики. Тому початок шкільного року може ознаменуватися застудами, загостренням хронічних захворювань, порушенням сну, незважаючи на літнє оздоровлення. Все це елементи психологічного захисту, спроба повернути собі відчуття стабільності. Ваша увага й підтримка – найкраща допомога у цій ситуації.
- 6. Практикуйте вечірні бесіди з дитиною. Спокійно, без поспіху запитаєте, як пройшов її день, що цікавого було в школі, як провели літо друзі. Дитині дуже важливо бачити вашу щиру зацікавленість в її житті. Допоможіть синові або дочці скласти розповідь про своє літо, щоб вони теж могли поділитися своєю історією з друзями. Спілкування з однолітками - дуже важливий фактор шкільного життя, який визначає психологічний стан дитини і її готовність долати труднощі. Цей мотиватор багато батьків марно ігнорують.
- 7. Хваліть і діліться власним досвідом. Не варто ідеалізувати свої шкільні роки й розповідати, яким круглим відмінником ви були (навіть якщо це чиста правда). Набагато цінніше підтримати дитину й згадати, з якими труднощами ви стикалися в її віці і як їх долали.
Немає коментарів:
Дописати коментар